Пераклад верша Б. Пастарнака Магдалiна

У людзей прыборка перад святам.
У баку ад вэрхалу яе,
я цiшком з вядзерца мірам свЯтым
абмываю ножанькі Твае.

Не знаходжу знятыя сандалі —
белы свет не бачу ў лiўнi слёз,
што вачам заслонаю паўсталi,
як i пэйсы зблытаныя кос.

Стопы я ў падол Твае схавала,
заліла слязьмі сваймі, Ісус.
Абвіла каралямi з апалаў,
спавiла ў валоссе, бы ў бурмус.

Мне прадстала будучыня ясна —
быццам Ты вачам яе з'явiў!
І цяпер наступнае заўчасна
бачу я — з дакладнасцю сівіл.

Будзе заўтра: і... заслона ў храме
разарвецца раптам надвая —
і зямля хіснецца пад нагамі,
і паствА рассеецца Твая.

Парадзее рад Твайго канвою,
нiцма люд падзе ад знакаў звыш.
А уверх, бы смерч над галавою,
да нябёс iрвацца будзе крыж.

Я ж каля распяцця невідзімкай
апрытомлю — болю не стрываць.
Чым шырэй раскiнуты абдымкі,
тым лягчэй у іх раскрыжаваць.

Для каго на свеце столькі шыры,
столькі моцы i... такіх пакут?
Колькі душ складае гэты вырай,
за які вось так iдуць на суд?

А яшчэ... за час у трое сутак
я прайду такую пустату
і спазнаю гэткі боль і смутак,
што і да...
ўваскрошання
ўзрасту.

23.04.2019


Арыгiнал:

Б. Пастернак. Магдалина

У людей пред праздником уборка.
В стороне от этой толчеи
Обмываю миром из ведерка
Я стопы пречистые твои.

Шарю и не нахожу сандалий.
Ничего не вижу из-за слез.
На глаза мне пеленой упали
Пряди распустившихся волос.

Ноги я твои в подол уперла,
Их слезами облила, Исус,
Ниткой бус их обмотала с горла,
В волосы зарыла, как в бурнус.

Будущее вижу так подробно,
Словно ты его остановил.
Я сейчас предсказывать способна
Вещим ясновиденьем сивилл.

Завтра упадет завеса в храме,
Мы в кружок собьемся в стороне,
И земля качнется под ногами,
Может быть, из жалости ко мне.

Перестроятся ряды конвоя,
И начнется всадников разъезд.
Словно в бурю смерч, над головою
Будет к небу рваться этот крест.

Брошусь на землю у ног распятья,
Обомру и закушу уста.
Слишком многим руки для объятья
Ты раскинешь по концам креста.

Для кого на свете столько шири,
Столько муки и такая мощь?
Есть ли столько душ и жизней в мире?
Столько поселений, рек и рощ?

Но пройдут такие трое суток
И столкнут в такую пустоту,
Что за этот страшный промежуток
Я до воскресенья дорасту.


Рецензии
Якая прыгажосць! Ды яшчэ любімага Пастэрнака пераклад! Вельмі-вельмі да душы!
Толькі "бурмус не чула... дыялект?! Ведала "бурнос". І, напэўна, сказала б : Я ў падол Твае ступні схавала"... Але ж гэта зусім не псуе трапяткога ўспрымання цудоўных радкоў перакладу і арыгінала!
Дзякую шчыра, шаноўны Лазарро.
З найлепшымі пажаданнямі,

Ядвига Довнар   03.03.2023 21:39     Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.