Виталий Кенарь. Не считаю... Рус. Бел
Что растаяли так некстати...
Ведь сгоревшее не зажечь...
Что потрачено - не растратить...
Не считаю ушедших лун,
Уносивших безмолвно взгляды...
Зла на прошлое не держу -
Мне от вас ничего не надо...
Не считаю своих потерь,
Как ресниц, мне попавших в око.
Я закрыл за собою дверь...
Быть разумным - порой жестоко...
Не считаю прохожих лиц
И не думаю в них остаться...
Слишком много вокруг чужих -
Понимающих слишком мало...
Не считаю сгоревших дней,
Совокупность падений, взлетов.
Я пытался любить людей,
Только те предавали много...
Не считаю попыток жить
И желаний начать сначала.
Я спасенье искал в любви,
Только та меня... убивала...
Не считаю погасших свеч,
Что растаяли так некстати...
Ведь сгоревшее не зажечь...
Что потрачено - не растратить...
Не лічу...
Не лічу згаслых свечак,
Што расталі некрануты...
Іх не запаліць, дарэчы...
Не згубіць свае пакуты...
Не лічу прайшоўшых месяцаў,
Што выносілі нема погляды...
Зла на мінулае не трымаю -
Мне ад вас нічога не трэба...
Не лічу сваіх страт, не веру,
Як веек, што патрапілі ў вока.
Я зачыніў за сабою дзверы...
Быць разумным - часам жорстка...
Не лічу прайшоўшых твараў
І не думаю пра іх стала...
Занадта шмат чужых мараў-
Зразумелых надта мала...
Не лічу згарэлых дзён і дзей
Сукупнасць падзенняў і узлётаў.
Я спрабаваў кахаць людзей,
Толькі тыя здраджвалі што-та...
Не лічу спроб жыць у ранні
І жаданняў пачаць спачатку мала.
Я шукаў ратаванне ў каханні,
Толькі яно мяне... забівала...
Не лічу згаслых свечак,
Што расталі некрануты...
Бо згарэлае не лечыць...
Не згубіць свае пакуты...
Перевод на белорусский язык Максима Троянович
..
Свидетельство о публикации №119020901333