Виталий Кенарь. Не считаю... Рус. Бел

Не считаю погасших свеч,
Что растаяли так некстати...
Ведь сгоревшее не зажечь...
Что потрачено - не растратить...

Не считаю ушедших лун,
Уносивших безмолвно взгляды...
Зла на прошлое не держу -
Мне от вас ничего не надо...

Не считаю своих потерь,
Как ресниц, мне попавших в око.
Я закрыл за собою дверь...
Быть разумным - порой жестоко...

Не считаю прохожих лиц
И не думаю в них остаться...
Слишком много вокруг чужих -
Понимающих слишком мало...

Не считаю сгоревших дней,
Совокупность падений, взлетов.
Я пытался любить людей,
Только те предавали много...

Не считаю попыток жить
И желаний начать сначала.
Я спасенье искал в любви,
Только та меня... убивала...

Не считаю погасших свеч,
Что растаяли так некстати...
Ведь сгоревшее не зажечь...
Что потрачено - не растратить...


Не лічу...

Не лічу згаслых свечак,
Што расталі  некрануты...
Іх  не запаліць, дарэчы...
Не згубіць свае пакуты...

Не лічу прайшоўшых месяцаў,
Што выносілі нема погляды...
Зла на мінулае не трымаю -
Мне ад вас нічога не трэба...

Не лічу сваіх страт, не веру,
Як веек, што патрапілі ў вока.
Я зачыніў за сабою дзверы...
Быць разумным - часам жорстка...

Не лічу прайшоўшых твараў
І не думаю пра іх стала...
Занадта шмат  чужых мараў-
Зразумелых  надта мала...

Не лічу згарэлых дзён і дзей
Сукупнасць падзенняў і узлётаў.
Я спрабаваў кахаць людзей,
Толькі тыя здраджвалі што-та...

Не лічу спроб жыць у ранні
І жаданняў пачаць спачатку мала.
Я  шукаў ратаванне ў каханні,
Толькі яно мяне... забівала...

Не лічу згаслых свечак,
Што расталі  некрануты...
Бо згарэлае не лечыць...
Не згубіць свае пакуты...

   Перевод на белорусский язык Максима Троянович

 ..


Рецензии