Ольга Эске. Тоскуй, скучай, ревнуй, сходи с ума...

Тоскуй, скучай, ревнуй, сходи с ума,
Тебе оставлю кружево подвязки.
Останусь жить я в городе "Зима".
Ты едешь на восток, где любят сказки

И думаешь, меня легко забыть.
Там много нежных и послушных женщин,
Но между нами кружево, как нить,
Ты там поймёшь, что мне судьбой обещан.

И будешь думать только обо мне,
Подвязку пряча от других в ладони.
Тоскуй, сгорая в ревности огне.
Да, женщин много. Я одна. Запомни!

***

Тужы, нудзіся, раўнуй, сыходзь з розуму...
 
Тужы, нудзіся, з розуму сыходзь дарма,
Табе пакіну карункі падвязкі.
Жыць застануся  ў горадзе "Зіма".
Ты едзеш на ўсход, дзе любяць казкі

І думаеш, мяне лёгка забыцца.
Там шмат жанчын мо далікатных, паслухмяных,
Карункам паміж намі чараўніца,
Там зразумееш, што мне лёсам абяцаны.

І будзеш думаць толькі аба мне, зірні
Хаваючы падвязку ў далоні.
Тужы, згараючы ў рэўнасці агні.
Так,шмат жанчын. Ды я адна. Запомні!

   Перевёл  Максим Троянович

 


Рецензии