Речи об языке. Валентина Козачук, с украинского

І знову усюди промови, промови...
Про що? Все те саме - українська мова.
А я ось скажу вам, дозвольте, панове?
Невже лиш оцим в вас забиті голОви?
Та й звідки вам знати, що є мова честі?
Позбавтесь брехні вже і лесті нарешті!
Та подолайте все ж мову корупцій,
І не махайте під носом тризубцем!
Гей, в вишиванках вельможні пани
Чи слуги народу, а чи сатани?!
Пращурам, мабуть, це слухать огидно
Вдягли вишиванки, а грабить не стидно?
Ви ж без брехні вже не можете жити,
Хочеться дуже вам пельки закрити!
Бо ганьбите ви її- солов’їну!
Ще й стоїте у крові по коліно!
Руки у вас  аж по лікоть у крові!
Навчіться ж бо лЮдської, чесної мови!




И снова повсюду лишь речи да речи...
О чём? - Что родимый язык мы калечим.
А я вас спрошу, господа, сердито:
Неужто лишь этим башка забита?
Откуда вам знать про азбуку чести?
Избавьтесь скорее от лжи вы и лести.
Преодолейте язык коррупции
И не махайте пред носом трезубцем!
А вы, в вышиванках вельможи-паны,
Вы слуги народа иль Сатаны?
Видимо, предкам то слышать обидно:
Надел вышиванку, а грабить не стыдно?
Вы же без лжи и не можете жить,
Хочется очень вам глотки закрыть,
Так как позорите песнь поколений,
Поскольку стоите в крови по колени!
А руки у вас аж по локоть в крови!
Изучайте язык всенародной любви!