Зачем? Сумеречный морок Из Марго Метелецко

 На http://www.stihi.ru/2018/10/17/1525
         
      Ветер
      Гонит стаи листьев по небу,
      Нагие ветви подняты...
           Е. Клячкин

Зачем же в мыслях полный раскардаш?
В моленьях  переходы  на фальцеты?
И где те безотказные рецепты
И истинная нежность? Не мираж?

И сумеречный морок октября…
В душе бытует светопреставленье…
Любому «да» - есть масса возражений,
В мозгу моём сумятицу творя…

Как мне избыть ненужный, жалкий страх
И полностью отдаться Божьей воле?
Когда любовью сердце обезболю
Молитвами под шорохи в ветвях?

Печаль, тоска, сомнения и дрожь  –
Ведь тьма сплошная бродит на планете!
О, сколько ж будут мучить страхи эти,
Пока стучит седой осенний дождь?

Когда стена раздора упадёт,
Согреет солнце бархатный октябрь?
За этот миг пожертвовала я бы
Всё, что могу! И этот миг придёт!

О, Боже! Так люблю я горячо!
Дай чувствовать всегда Твоё плечо!


            17.10.2018

Чому в моїх думках розгардіяш ?
    В благаннях - переходи на фальцети ?
    І де ті безвідмовні є рецепти
    І справжня ніжність ? Не пустий міраж ?

    Ці сутінки жовтневої пори...
    І ця в душі щоденна колотнеча...
    На кожне "так" - з півсотні заперечень,
    Що мозок мій в уяві відтворив...

    Як поховати збляклий переляк,
    Віддатися цілком на Божу волю ?
    Коли Любов'ю серденько знеболю
    Молитвами під шум сухих гілляк ?

    Жалі сумні та непідробний щем,
    Бо темрява суцільна в цьому світі -
    О скільки ж ще картатись в страховітті
    Під посивілим Осені дощем ?

    Коли впаде вже розбрату стіна
    І зійде Сонце в жовтня оксамиті ? -
    Як я чекаю лагідної миті -
    І неодмінно станеться вона !

    Ісусе ! Так кохаю гаряче ! -
    Дай завжди відчувать Твоє плече !