Ой не шумят вербы

Ой не шумлять верби,
Не гомонять тополі,
Лежить козак мертвий
У широкому полі.

То не шабля турецькая
Його порубала,
То не куля шляхетськая
Його наздогнала,

То чудовиська крицеві
В повітря гатили,
Бідному українцеві
Допекти хотіли.

Заскочила нас війна
Зненацька удома,
Коли скінчиться вона,
Достеменно невідомо.

Скільки забере життів
І скільки скалічить
Невідомо й поготів,
Їх ніхто не лічить.

Дипломатії поразку
Ми бачили в Мінську -
Одягайте, хлопці, каски
І гайда до війська.

Захищайте Батьківщину,
Поки в кулуарах
Імпозантні мущини
Щойно з Канарів

Розпаюють Україну,
Нас не попитають.
А хлопців у домовинах
Сім'ям повертають...

Наближається нова ера,
Дарує надію,
Що добро візьме верх,
А зло збанкрутіє.

І коли в країні безлад
І гнила верхівка -
Наша зброя насамперед
Слово, а не гвинтівка.

Іспити та заліки -
Не головне в освіті.
Складімо мозаїки,
На друзки розбиті.

Тоді й воля буятиме
Від Сяну до Дону,
Коли правда лунатиме
Гучним баритоном.

Зазоріють зорі срібні
Для нас яскравіше,
Люди знову будуть рівні,
Як колись раніше...