Евгений Золоторевский. Осенняя песня пряхи
А.А.Тарковский
Восеньская песенька папрадухі
"І ластаўкі ходзяць, як пальцы пралі".
А.А.Таркоўскі
Заломлівае рукі полымя свечкі,
Як быццам холад спее каламутна ў том.
І пакрывае худзенькія плечы
Галубка-праля шаллю, як крылом.
Не ўшаноўваю я ідала ідзілій,
Толькі жадаю, прымушаючы да зжытку,
Як пальцы дзесяць ластавак хадзілі,
Перабіраючы ўсё сонечную нітку;
І ў нябёсах вераснёвай Расіі
Застыў, як след, апошні ўзмах крыла
І зіму ўсю за пазухай насіла
Зямля рэшткі птушынага цяпла;
Каб дзень над воблакам звінеў бы ззяя,
Зноў апусціўшы долу рукавы.
…Не рвалася б і нітка залатая,
Была б то праля старая жывая…
Перевод на белорусский язык
Осенняя песенка пряхи
Заламывает руки пламя свечки,
Как будто холод зреет мутно в нём.
И закрывает худенькие плечи
Голубка- пряха шалью, как крылом.
Не поклоняюсь идолу печали,
Но лишь хочу, чтоб, заставляя жить,
Как пальцы десять ласточек сновали,
перебирая солнечную нить;
И в небесах сентябрьской России
Застыл, как след, последний взмах крыла
И зиму всю за пазухой носила
Земля остаток птичьего тепла;
Чтоб день сиял, в надоблачье летая
И опуская долу рукава.
…Не порвалась бы нитка золотая,
Была бы пряха старая жива…
Свидетельство о публикации №118091701020