Людмила Юферова. Когда б ты знал

Людмила Юферова.Якби ж ти знав

Мой милый друг, живи не унывая!
Не прячься, как в ракушку, в виртуал.
Глянь, за окном кипень цветов буяет
И день забрался в солнечный портал.

Ты свой корабль с истрёпанным ветрилом,
К отчаянью, как кнехту пристегнул.
К чему рыдать, сложив безвольно крылья,
Несбывшихся любовей слушать гул?

Твоя любовь подобна горстке жара,
В ней нереальный, иллюзорный свет.
Она тебе — заслуженная кара,
Настигшая и через тридцать лет.

Любовь мозги тебе свихнула снова?
Не с той под старость закрутил любовь!
Летишь с ней в небо — поле васильково -
До безнадёги столько нежных слов.

А день смеётся, в солнца искрах лето,
Раздолье трав манит в свой ареал...
А у девчонки есть свои секреты...
Когда б ты понимал, когда б ты знал.

С украинского 29.08.18.

Якби ж ти знав

Мій любий друже, ти не падай духом
І не ховайся в мушлю-віртуал.
Он за вікном – квіткова заворуха,
І день зайшов у сонячний портал.

Свій корабель з обшарпаним вітрилом
Припнув до безнадії без вагань.
Чого ридаєш і складаєш крила,
Марнієш від нездійснених кохань?

Твоє кохання – тільки купка жару
І нереальний ілюзорний світ,
І схоже на заслужену покару
З різницею у цілих тридцять літ.

Що ж ти зробила, звабнице-любове?
Не ту, не ту на старості зустрів!
Летить у небо – поле волошкове –
До безнадії стільки ніжних слів.

А день сміється, сонячно іскриться,
Купається у розмаїтті трав…
А в дівчинки є інша таємниця…
Якби ж ти розумів, якби ж ти знав.