Людмила Юферова. Сбегу

Людмила Юферова. Втечу

Сбегу в поля, сбегу в дремучий лес,
Сбегу от мира грешного подале,
Поскольку в сердце страх смертельный влез,
Что мой народ плодит свои печали.

О, Боже правый, боли отведи,
Сбрось олигархов, что народ терзают!
Предчувствие невиданной беды
Четвёртый год людей не покидает.

А в наших душах — страх за свою жизнь,
Растёт панов, что алчут крови, стая.
И по свету мильйоны разбрелись,
О мире и спокойствии мечтая.

Как страшно жить лишь настоящим днём
И знать, что завтра лучшего не будет.
Ох, власти доиграются с огнём,
Что за оружие кругом возьмутся люди.

Я побегу ветрам наперерез
Игрой весенних тучек любоваться.
Сбегу в поля, сбегу в дремучий лес,
Чтоб с горя за оружие не взяться...

С украинского 11.04.18.

Втечу

Втечу, втечу у поле чи у ліс
Від цього світу грішного подалі,
Бо в серце біль такий пекельний вліз,
Що мій народ викохує печалі.

О, Боже правий, відчай відведи,
Знешкодь, струсни олігархічну зграю!
Передчуття глобальної біди
Четвертий рік людей не покидає.

І в наших душах поселився страх,
Ростуть пани пихаті і жорстокі,
Мільйони розбрелися по світах,
Шукаючи достаток, мир і спокій.

Як страшно жити нам єдиним днем,
І завтра теж хорошого не буде.
А панство наше грається з вогнем,
Бо скоро візьмуть зброю в руки люди.

Я побіжу вітрам напереріз
І хмар весняних замилуюсь грою…
Втечу, втечу у поле чи у ліс,
Бо так не хочу братися за зброю.