Клепсидра памятi

Здавалося, що істини прості
Читали ми:"Усе тече, минає..."
Хоч досі зорі світять золоті,
Але тебе в моїм житті немає.

Нічого вже не буде, як раніш,
Немає вороття, закриті двері.
І не для тебе мій вчорашній вірш,
Написаний під липою у сквері.

Спадає вечір. Сутінків орда
Приносить в серце спогадів лавину.
В клепсидрі часу скапує вода,
Хитає ностальгії павутину.

18.03.2018р.


Рецензии