Запам’ятати б день цей назавжди:
Безкрає небо і молочні хмари,
І теплий вітер, від пилку рудий,
І квітів лугових медові чари,
Політ лелек за синьоокий став,
І шепіт листя поміж верболозів…
Напитися роси цілющих трав,
Котитися шляхом чумацьким возом.
На полі опинитися за мить
В червонуватій пишній конюшині,
Послухати, як стрибунець сюрчить,
Його поколисати на стеблині.
Вітрам роздати тисячі «чому»,
Знайти себе і загубити втому,
Торкнути літа сонячну струну
І вільною вернутися додому.
липень 2017
Запам ятати б
© Copyright: Наталя Мазур, 2017
Свидетельство о публикации №117101000204
Свидетельство о публикации №117101000204
Рецензии