Миклош Форма. Заслужили любовь, и никто никому...
***
Ф.
Заслужили любовь, и никто никому не обязан.
Ни любимым ушедшим своим, ни минувшим годам.
Будет в памяти то, что ушло, с чем недавно был связан.
Руки наши сплелись, я тебя никому не отдам.
Заслужили... Страданьем ... Молчаньем ... Устами сухими,
я о тех, кто любовь не познал и о ней лишь мечтал.
Повезло крепко нам – повстречались для счастья такими:
без потери надежды и силы. Высокий влечёт идеал.
А теперь и поплакать позволю… Лить слёзы в молчанье,
Но, молчанье другое, когда непотребны слова.
Заслужили любовь… Заслужили мы слово «признанье»,
приумножив молчание кратно и с цифрою «два»…
http://www.stihi.ru/2017/09/05/6987
---
Оригинал
Заслужили любов і нікому нічого не винні… (Заслужили любовь, разве кто-то кому-то обязан…)
Автор: Миклош Форма, Украина
***
Ф.
Заслужили любов, і нікому нічого не винні.
Ні минулим коханням своїм, ні минулим рокам.
Ми прощаємось з тим, що було, значить, маєм причини…
Як ніколи раніше, вплітається в руку рука.
Заслужили… Стражданням… Мовчанням… Вустами сухими,
для яких поцілунки були тільки мріями мрій.
Саме ми… Саме нам пощастило зустрітись такими –
у яких ще залишились сили для кращих надій.
А тепер і поплакати можна… І можна мовчати,
але іншим мовчанням – коли зайві будуть слова.
Заслужили любов… Заслужили те слово «кохати»,
що тепер – у мовчанні – так множиться легко на два…
http://www.stihi.ru/2017/09/04/10108
--------------------------------------------------------
Свидетельство о публикации №117090506987