Припятьська хвиля... Нина Трало

http://www.stihi.ru/2017/08/06/5579

Оригінал:


Прип’ятьська хвиля шовкова
Берег торкає німий,
Журиться в тиші, що знову
Цезієм дощ стугонить.

Падають гулко краплини,
Важчими на ізотоп
Стали їх срібні перлини
В гулі небесних чеснот.

Дихає липень вітрами
Доброго статку й тепла.
Чом же над краєм річками
Осінь у сад потекла?

Спалене листя і хвою
Промінь рудий перев’є.
Як же не скоро любов’ю
Збудим прозріння своє.

Влади нудне переддум’я –
Зло і кривавий терор;
Перед народом безмов’я –
Вирване в птаха крило.

Вже не світитиме ЗАВТРА,
Не дочекатись його.
Блима то слізьми, то жартом
Серця зболілий вогонь.

Вітер Чорнобильський диха
Тисячоліттям услід.
Хвилі Славутича стиха
В душі несуть нам привіт.


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Шёлковой нежной волною
Припять, толкаючись, бдит
Берег родной…только снова
Цезием дождь бередит.

Падают каплищи гулко,
А радиация в них
В каждой жемчужной рогульке
Болью и грустью звенит.

Дышится лету ветрами
Стати любви и тепла…
Что же над краем слезами
Осень в наш сад потекла?..

Палые листья и хвою
Луч рыжино'й перевьёт.
Как же не скоро любовью
Сбрызнем прозренье своё…

И затяжное раздумье
Власти – кровавый террор.
Перед народом безмолвье –
Вырвано птичье крыло…

И не подсвечено ЗАВТРА,
Нам не дождаться его.
Блещет слезами иль жартом
Сердца угасший огонь.

Ветер Чернобыля дышит
Тысячелетьям вослед.
Волны Славутича тихо
В души несут нам привет…


Аватар из Инета