Вже сипле цвіт на чорне полотно
Землі надію на врожай осінній.
Все промайнуло, наче й не було
Розкішних завитків і плавних ліній.
Усе минає, як минає сніг,
Що мчить з гори весною потічками.
Минає ніч, як сонце на поріг
Порозкидає промені разками.
Минає все: і радість, і жура,
Дитинство, юність і старечі кроки.
Не проминуть рядки, що з під пера
Посипались віршами ненароком.
01.05 - 10.05.2017р.
поїзд Львів-Москва
Фото Олени Сергєєвої
Не проминуть
© Copyright: Наталя Мазур, 2017
Свидетельство о публикации №117052409620
Свидетельство о публикации №117052409620
Рецензии