Це місто знайоме здалося сьогодні чужим.
Був ранок похмурий, і небо сіріло дощами,
І я почувалася, мов переможений джин,
Що замкнений в пляшці і світла не бачить роками.
Так тісно мені серед каменів древніх споруд,
Бо мури високі і сонця у вікнах немає.
Я хочу, щоб далі, від фальші облесливих губ,
Мене завезли прохолодні і сонні трамваї.
Тікаю від себе, від суму, від згадок і дум,
Відлунює кроки дрібненькі сполохана тиша.
А місто байдуже, неначе всесильний чаклун,
Слідами моїми для когось пророцтва напише.
29.04.2017р. Львів
Джин у пляшцi
© Copyright: Наталя Мазур, 2017
Свидетельство о публикации №117050200485
Свидетельство о публикации №117050200485
Рецензии
