Людмила Юферова. Я ожила и с солнцем заодно - авт

Автор: Людмила Юферова. Украина

             Перевод Инессы Соколовой (авторизованный)

***

Сгореть могла бы навсегда давно,
Уплакаться при горечи прощанья,
Да в старое прикрытое окно
Вечерний солнца луч зашёл случайно.

Где рядом шли упадок духа, страх,
Цветы пугливые открыли очи,
Держать приятно радугу в руках,
Душа, воспрянув, угасать не хочет!

Стряхнула прочь терзаний кирпичи,
Не жизнь была – сплошные мелодрамы.
Теперь и ветры – словно скрипачи
И лучшее лекарство вечерами.

Теперь мой свет предстал совсем иным!
Вернулся мир взволнованный, привычный.
И мысли голубой полёт любим,
А боль стихов – хмельна и необычна.

В них падают плоды на трав рядно,
Налились медом, перезрели груши,
Я ожила и с солнцем – заодно,
Закрыла от толпы и сплетен душу!


Оригинал

http://www.stihi.ru/2013/08/07/586 – на странице автора

А Я З ЖИТТЯМ I СОНЦЕМ – ЗАОДНО!

Мені б згоріти й згаснути давно
І переплакать сльози у прощанні,
Та у старе прочинене вікно
Ще дзенька сонце променем останнім!

Де йшли удвох розчарування й страх,
Відкрили квіти полохливі очі,
Тепер у мене - райдуга в руках,
Душа пала і гаснути не хоче!

Лишила на узбіччі всі жалі,
Свого життя суцільні мелодрами.
Тепер вітри – натхненні скрипалі –
Для мене – кращі ліки вечорами.

Тепер у мене зовсім інший світ!
Він мій, він мій – схвильовано-буденний.
У ньому – думки голубий політ
І віршів біль хмільний і незбагненний.

Там трусить день на трав’яне рядно
Налиті медом перестиглі груші,
А я з життям і сонцем – заодно,
Бо вже закрила натовпові душу!


http://stihi.ru/rec.html?2017/01/25/5773&0#0 - отклик автора