Мiй самотнiй лiхтар

Мій самотній ліхтар, наче принц із дитячої казки,
Кожну ніч в обладунку чатує мене під вікном.
Загортаюсь у плед  мериносовий, грубої в`язки,
І про все забуваю, казковим охоплена сном.

Цілу ніч мій ліхтар грає в піжмурки з клоуном-груднем,
З хуртовиною в парі придворний ведуть менует,
А на ранок собі синій шалик лишає ажурний,
Ще краватку-метелик та біло-іскристий берет.

Увесь день чорний крук щось гаркаве шепоче на вухо,
Обіймає за ноги гілками тонка алича.
Та дрімає він мовчки, шовковим огорнутий пухом,
І  сніжинки додолу злітають з міцного плеча.

А вже в час, коли вечір вогнями запалює місто,
Знов ліхтар на сторожі в моє заглядає вікно.
Мовчазний мій атлант супроводить мене у дитинство,
Щоб в моєму житті хоча б трішечки світла було.

06.12.2016р.


Рецензии
Чудова лірика, мудра філософія і широкий розмах стопи вірша захоплюють читача. І... вже неможливо спинитися, не дочитавши до останньої літери оцей вірш. Дуже гарно, дуже щиро написано. Дякую Вам.

Нина Трало   08.01.2017 13:25     Заявить о нарушении
Приємно, що Ви високо оцінили цей вірш! Дякую!

Наталя Мазур   10.01.2017 22:37   Заявить о нарушении