Бачу, віршів про кохання у тебе все більше,
Мабуть, ізнов ностальгія потай за душу бере?
Дні, що минули, не кращі були і не гірші,
Тих, що тепер.
Нащо укотре пригадуєш трепетні губи,
Наші збентежені руки та іскрометність зіниць?
Віриш, не тепло. Крижинами сковує грудень
Світло зірниць.
Так уже сталось. Усе, безперечно, минає.
Синіх тобі горизонтів та кумачевих вітрил!
Просто тепер ти знаєш, що у житті така я:
Мед і полин.
05.12.2016р.
Мед i полин
© Copyright: Наталя Мазур, 2016
Свидетельство о публикации №116120600309
Свидетельство о публикации №116120600309
Рецензии
У бочці меду повинна бути ложка дьогтю. Гарно написали про жінку, ми повинні бути ось такими: незвичайними, непередбачуваними, загадковими, і терпко-солодкими. Дякую за чудові рядки вірша.
Нина Трало 08.01.2017 13:28 • Заявить о нарушении
Нина Трало 08.01.2017 13:28 • Заявить о нарушении