Людмила Юферова. Мой бедный двор

На обсуждение
Автор: Людмила Юферова, Украина

           В переводе с украинского Инессы Соколовой

Мой бедный двор

Любимый двор мой, холодно тебе?
Зовёшь меня к себе ежеминутно.
На груше  пара диких голубей
Напугана метелью неуютной.

Замерз и побелел мой бедный двор,
Не греет слой опавших прелых листьев. (орешниковых листьев)
А в сердце бьётся больше ста ветров.
Родной ты мой, заброшенный, расхристан.

Тебе, мой двор, как видно, не понять,
Что зимушка плетёт уже узоры...
Тревоги и печали не объять, 
Страдают ветви, если нет опоры.

Как вьётся грусть из дымовой трубы!
Мороз хохочет весело и смело!
Под солнышком сияет, нет беды,
Любимый бархатец один средь снега.

Не повернуть, конечно, время вспять,
Тоскливо мне – и ты переживаешь...
Мой гордый двор, хочу тебя понять,  (обнять)
Зачем так убиваешься, страдаешь?

------------

Первоначальный вариант 3-го катрена:

Тебе, мой двор, наверно, невдомёк,
Что зимушка красуется в округе…
О чём же думки вдоль и поперёк,
И сохнут ветви с болью на досуге?


Оригинал,  http://www.stihi.ru/2016/12/03/646 – на странице автора

Мій бідний двір

Мій любий дворе, холодно тобі?
Мене ти кличеш, друже, щохвилини.
На груші двійко диких голубів
Грудневої злякались хуртовини.

Мій бідний двір закляк і побілів,
Не гріє пласт горіхового листя.
Тобі у груди б’ється сто вітрів,
Мій рідний, мій занедбаний розхристя.

Тобі, о дворе, мабуть невтямки,
Що вже зима розклала рукоділля…
Про що твої стривожені думки,
І чи страждає від печалі гілля?

Як б’ється сум у димовій тубі!
Мороз регоче весело – сміливець!
Та ще ясніє сонечком тобі
З-під снігу одинокий чорнобривець.

Ти знаєш, час не вернеться навспак,
Я теж сумую тут, за далиною…
Мій теплий дворе, гордий одинак,
Що ж ти так побиваєшся за мною?