Коли пiду шляхами за края...

У прОсторі, шукаючи дива,
До тебе я летів на крилах долі.
З поневіряннями потрапив у неволю.
І сумом днів загублені слова,

Які душа в полоні у бажань
Юнацької і світлої любові,
Складала щастя у твої долоні
Омріяних і дивних сподівань.

Коли піду шляхами за края,
То стану легким подихом повітря
Примари снів і темряви, і світла,
Долаючи і гори, і моря.

Коли піду шляхами за края...


Рецензии