Спаплюжили землю, народ прорідили,
Вмирають, неначе до мами ідуть.
Неначе повернуться в дім на Землі,
Чекають де їх, де душею любили,
Де люблять і зараз, де зараз їх ждуть,
Бо в серце запали вони і мені.
О людоньки милі моєї країни,
Бажаю здоров'я я вам на вікИ,
Любові, поваги і щастя для вас.
Ніколи щоб ви і ваші родини
Нещасними зроду ніде не були,
А щастя щоб мали завжди про запас!
Любили щоб серцем своїм Україну,
Природу душею цінили, як храм,
І радість до неї несли як дарунок.
Із давніх віків до сьогодньої днини
Сприймайте життя, як Всевишнього дар,
Рокам багатьом найщедріший притулок.
Такої планети, як наша Земля,
Не знав та не знає, не знатиме світ!
Для тіла, душі місце краще за рай!
Зросла де вродившись сім'я вся моя,
Мої промайнули де декілька літ...
Нащадок мій любий, це все добре знай!
Спаплюжили Землю...
© Copyright: Валентина Пащенко 2, 2016
Свидетельство о публикации №116061305972
Свидетельство о публикации №116061305972
Рецензии
Спасибо!Валентина!Прекрасный сладкий украинский язык,сколько я слышала в Харькове и в Харьковской области,понравилось,звучит,как песня...Всего вам доброго!С теплом,Нина
Нина Филипповна Каменцева 04.11.2016 16:56 • Заявить о нарушении
Нина Филипповна Каменцева 04.11.2016 16:56 • Заявить о нарушении
Благодарю.А некоторые ненавидят украинский язык, как будто он в чём-то виноват...
Счастья Вам, веры, надежды, любви!
С теплом и уважением.
Валентина Пащенко 2 05.11.2016 20:41 Заявить о нарушении
Счастья Вам, веры, надежды, любви!
С теплом и уважением.
Валентина Пащенко 2 05.11.2016 20:41 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.