Зів'яли жоржини, а з ними надії
На сонечко і на тепло.
Літа молодії, неначе крижини,
Стрімкою водою знесло.
Але не журися, у кожному віці
Є радість своя і краса,
Іди, не барися, не стій на зупинці,
Ще наше життя не згаса.
Ще в'ється стежина, а обрій - край світу,
І серце любов'ю кипить.
Хоч в'януть жоржини, та бути ще цвіту,
А нам ще радіти і жить.
Нам радiти i жить
© Copyright: Елена Борисенко 5, 2016
Свидетельство о публикации №116061109885
Свидетельство о публикации №116061109885
Рецензии
Так, Лено, так. Нам ще радіти і жить. Гарно й пронизливо, бо стосується сьогодення людини.
Щасти Вам, Лено, кожного дня. Натхнення та наснаги на стежках долі.
З повагою до Вас, Надія.
Надежда Рубинская 13.06.2016 20:53 • Заявить о нарушении
Щасти Вам, Лено, кожного дня. Натхнення та наснаги на стежках долі.
З повагою до Вас, Надія.
Надежда Рубинская 13.06.2016 20:53 • Заявить о нарушении
Надюша, вы свои стихи отправляли на фестиваль "В стенах серебряного века"? Он будет проходить в замке Попова в г. Васильевка 24 июня. За рецензию вам благодарна. Хорошего вам летнего настроения и крылатой Музы.
Елена Борисенко 5 13.06.2016 21:31 Заявить о нарушении
Елена Борисенко 5 13.06.2016 21:31 Заявить о нарушении