яскрава
світило, що тепла його на всіх.
Я пещу твої пальчики курсором
та марю, що у відповідь - твій сміх.
В нім кожен звук - то нота філігранна,
чар-зілля необорне молоде.
Полонить необачного омана
і ніч мою беззахисну краде.
Свидетельство о публикации №116030300734
Якщо ця ода для нонни з попереднього віршика, то =( )))
а заримовано - пісня! тече, наче струмок прозорий...
Статья тоже интересна, здесь на стихире столько ереси обо всём происходящем встречается - воротит иногда. зомбоящики - форэва!
Удачи и вдохновения вам, Палад
Стихирииийя 06.03.2016 22:26 Заявить о нарушении