Я слухаю, слухаю дощ

Дощ танцює, дощ танцює
На вершечках верховіть,
Ніжно віти він цілує
І тихесенько бринить.

Він любов хмарок небесних
Ніжно в трави переллє,
Шумом, гомоном шелесне,
Стомиться, тихенько йде.

Він небо з землею єднає
У дивному танці небесних струмків,
Водою цілющою дощ напуває
Степів розмаїття, лісів і полів.

Він свіжість дарує землі.
Буває він ніжний, легкий,
А інколи: не видно ні неба, ні землі, -
Тоді ллє з відра, нам здається, що злий.

Та ні, не сердитий дощ тоді.
Він хоче погратися з вітром.
Могутні крила розправляє свої,
Обнятися, щоб з світом!..

Я слухаю, слухаю, слухаю дощ…
Тихий шелест, музика краплин.
Акорди бере і наспівує щось…
Лягаємо спати, а він за вікнами, –
                один.


Рецензии
Чудный у вас крылатый дождь с порывистым ветром и дождь слепой, питающий землю и освежающий воздух, смывающий пыль и грязь, играющий на струнах ветра.
Красиво воспели на красивом языке.
Брависсимо.

Дорошенко За   28.04.2022 15:51     Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.