Виктор Гусак. Без меня не кручинься, родная - авт

Автор: Виктор Гусак 

                В переводе Инессы Соколовой

* * *

Без меня не кручинься, родная,
Не держи своё сердце в тревоге,
Наши клены опять вспоминая,
Что спасали от осени мокрой…

Как слетали плоды у каштана,
Пролетали так дни, словно час,
И влюбленные по уши пары
Проплывали поблизости нас.

Капли дождика враз заиграли,
Не забыта мелодия та,
И надеждою нас согревали
Неспокойные наши сердца.

Помню ветер осенний промозглый,
И в  кафе разговор с откровеньем,
Как в ночи собралась ты в дорогу,
Чтоб вернуться к утру в воскресенье.  (без сомненья)

--------------------------------------------------------

Оригинал

http://www.stihi.ru/2009/03/09/1378

* * *

Не сумуй ти, кохана, без мене,
Не тримай своє серце в неспокої,
Пригадай, як високі нас клени
Захищали від осені мокрої...

Як каштани дозрілі падали,
Стрімко-стрімко летів як час,
Як закохані завжди парами
Пропливали десь поміж нас.

Як краплини дощу враз заграли.
Незабутня мелодія ця.
Як надією нас зігрівали
Неспокійнії наші серця.

І осіннього вітру пронизливу січ,
І кафе, щиру-щиру розмову,
Як ти раптом поїхала в ніч,
Щоб на ранок приїхати знову.

1997