Давно...
Лише спогадів мить
тьохне в серці
в нічному безсонні,
або ж днями,
де неба блакить,
і так ніжний
твій дотик долоні...
Се було так давно-
за часів Муроматі,
щоб в борні ворогів подолать,
захистити тебе,
моя зброя -
нодаті ,
абож вірний той меч -
такий довгий одаті.
Свидетельство о публикации №115122806944
збереже -
нiжний дотик -
долонi,
хоч нiколи
не бачились вже,
ми ранiш,взагалi,
i - нiколи ... - а Жаль!
Алла Зили 12.01.2016 21:00 Заявить о нарушении
третій гляне, серце в"яне - любив та й не взяв...
Ой жаль мені буде -
візьмут її люди...
Візьмуть її люди -
моя не буде.
Ой, жаль, жаль!
А вже ж з тої криниченьки орли воду п"ють,
а вже ж тую дівчиноньку до вінця ведуть...
Ой жаль мені буде -
візьмут її люди...
Візьмуть її люди -
моя не буде.
Ой, жаль, жаль!"
Полищук Виталий 13.01.2016 16:16 Заявить о нарушении
вiн її за рученьки,
як того побажає -
вдалинi дiвчинонька ...
Алла Зили 13.01.2016 19:02 Заявить о нарушении