Нелёгкая проблема. По стихотворению Л. Юферовой

Людмила Юферова.(р.н.1967)Нелегка проблема

В понедельник звёзды скучились,
Сад декабрьский был пустой.
Мы с тобою оба мучились
Над проблемой непростой.

Месяц будто что-то спрашивал,
За туманностью рябя...
Я той крале разукрашенной -
Не замена для тебя.

В сад весна спустилась грачиком,
Между трав вершила бал.
Ты другую одуванчиком
Нежно-нежно называл.

Как сирень буяла вешняя,
Соловей свистел — до слёз!
Вы вдвоём любовью тешились,
Поцелуями взасос.

Я, как ветвь к стволу привитая,
Так ждала своей весны...
Плачу и пеку сердито я
Боль себе — тебе блины.

Я с обидою повенчана...
Ну какая мы семья?
У тебя другая женщина,
Любишь ту, а рядом я.

Вызвездило... Месяц прячется.
Час для звёзд их торжества.
Нелюбимым — легче плачется...
Ладно... Главное жива...

С украинского 24.12.15.

Нелегка проблема

Понеділок грався зорями
У грудневому садку.
Ми були з тобою хворими
На проблему нелегку.

Місяць шкірився здивовано,
Як нечищений мідяк…
Я не зможу ту, фарбовану,
Замінити аж ніяк.

Як весна в садку з лопаткою
Танцювала поміж трав,
Ти тоді оту Кульбабкою
Тепло й ніжно називав.

Як бузки цвіли в зухвалості
Й солов’ї співали «тьох»,
Ви любов’ю утішалися
Й цілувалися удвох.

Я ж тобою закільцьована.
Крапля тіста на щоці.
Плачу і печу знервовано
Біль собі, тобі – млинці.

Я давно дружу з обидою…
То хіба ж то ми – сім’я?
Як так сталося – не відаю:
Любиш ту, а поруч – я!

От і ніч… А зорям скачеться…
Що їм темінь світова?
Знай: простіш нелюбим плачеться…
Добре… Головне – жива…