Расплёсканные звёзды... Из Соловья Заочника

                Вольный перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2015/08/30/2843


Очами ощупано небо: вот-вот будет дождь!..
и рифмы задело  жары истомившее пекло…
да солнечный ветер уснул в облаках, как в ландо,
Медведицы ковш расплёскал в небе звёзды, коль с верхом.

Задумчиво вечер трещит за окном, как сверчок,
кузнечики в ночь приготовили ноты попроще,
а окна снаружи трудяга заплёл, паучок,
но воздух прозрачен и ласково-тёплый на ощупь…

И сыплются августа звёзды на каждый газон –
свечение их лепестков так лазурно и нежно,
так плавно светлеет восток и – горит горизонт! –
пылать утомительно 'утру …и всё ж неизбежно.

Но август любовь добавляет в костёр меж ветвей:
порывисто радость раздует, раскрасит одежды.
До осени – шаг лишь всего, и будильник живей
отсчитывать вечность начнёт – миг, и час…и надежды.

Оригинал:

Очима  обмацане  небо  в  чеканні  дощу...
Позбивані  рими  об  мур  непритомної  спеки...
Та  сонячний  вітер,  нарешті,  неначе  ущух,
і  ківш  піднебесний  розхлюпує  зорі,  бо  з  верхом...

Задумливо  вечір  цвірчить  за  вікном  –  скрипалі...
Невпинно  стікають  у  ніч  необмежену  ноти,
а  пильний  мисливець  усе  завіконня  заплів...
Повітря  прозоре  і  бажано-тепле  на  дотик.

Зірки  осідають  квітками  на  серпня  газон  –
проміння  пелюсток  блакитне  і  ніжно-рожеве.
На  сході  світліша  повільно  і,  раптом,  –  вогонь!  –
бо  ранки  стомилися  палахкотіти  і  жевріть...

А  серпень  любов  підкидає  в  багаття  душі,
роздмухує  радість  поривчасту,  стиглу  надію...
До  осені  декілька  кроків  –  годинник  мерщій
відлічує  вічність  –  години,  хвилини...  і  мрії.


Аватар с удовольствием и благодарностью
взяла у Автора...