Мы с тобою, мой друг, острова

Вдохновение словно багаж
Ты с собою увез за моря.
Оживляет зеленый пейзаж
Ярко-алою краской заря.
Оживляют разлуку звонки
Из твоих путешествий и стран.
Нити-связи так стали тонки,
Что мне кажется – самообман,
Все, чем я дорожу, чем живу.
Мне бы только - один общий вдох!
Да с разбега – в густую траву!
И звенит в бубенцы скоморох –
Рыжий август за лугом в бору.
Так и лето пройдет, не вернешь…
Я от грусти своей не умру,
Я лечусь, пью по капельке ложь
Обещаний, иллюзий и снов.
Шум дождя заглушает слова
В лабиринтах чужих городов.
…Мы с тобою, мой друг, острова…
7.07.2015 г.

Перевод Валентины Лысич

Все натхнення неначе багаж
Ти з собою повіз за моря.
Оживляє зелений пейзаж
Пурпурово-рожева зоря.
Оживляють розлуку дзвінки
Із мандрівок твоїх і країн.
Та тонкі вже між нами зв'язки,
Що здається – це сотня руїн –
Все, чим я дорожу, чим живу.
Мені б лише вдихнуть за обох!
Та з розбігу в шовкову траву!
І дзвенить в бубенці скоморох –
Рижий серпень за лугом в бору.
Так і літо втече у туман...
Я від суму свого не помру –
Ліки п'ю: по краплинці обман
Обіцянок, іллюзій. Це хист!
Шум дощу заглушає слова
В лабіринтах невпізнаних міст.
... Ми з тобою немов острова...