Колеса хутко змотують асфальт
І тіні, що вляглися на дорогу.
Не повернути, що було, на жаль,
І трохи сумно на душі від того.
Обабіч шляху вишні одцвіли,
І час опалі пелюстки змітає.
Колись були ми разом - я і ти,
Тепер є я, є ти, а нас - немає.
Дорога вперто мчить за небосхил,
А ти від мене далі... далі... далі...
Зникають спогади, неначе пил,
Слідами стаючи на магістралі.
05.06.2015р.
Час одцвiлих вишень
© Copyright: Наталя Мазур, 2015
Свидетельство о публикации №115062008442
Свидетельство о публикации №115062008442
Рецензии