Лина Костенко. Мисс Истина

Автор: Лина Васильевна Костенко (укр. Ліна Василівна Костенко, 19 марта 1930, Ржищев, Киевская область, Украина) – писатель-шестидесятница, поэтесса. Лауреат Национальной премии Украины имени Тараса Шевченко (1987).

                Перевод с украинского языка на русский Инессы Соколовой

http://www.stihi.ru/2015/01/14/6670

МИСС ИСТИНА 

Красавица?  Пожалуй, есть сомненье.
Мисс Истина на конкурсе – обман.
Духовных альбиносов заблужденье,
стихи б так возносили и роман.

Открою правду: платье перешито,
и мозг её, не больше чем орех.
Пожалуй, с нею мог бы согрешить я –
она ж «святая», и отпустит грех.

Одна – для многих, это ей не диво –
под фонарем быть шлюхой не впервой.
Способна святостью сразить красиво –
всего лишь грим, театр с ним ой-ё-ёй!

С давнишних лет прапрадеда Гомера
до сей поры живёт (на сердце дрожь),
не знает мир прекраснее гримера,
чем эта добросовестная ложь.

Потрогать бы невольницу-весталку,
что продавалась у костров не раз.
Но не пришла пора подать в отставку?..
Не то уж время. Всё не то сейчас.


Оригинал, http://maysterni.com/publication.php?id=701

МИС ІСТИНА

Красива жінка – Істина відносна.
Найперша міс на конкурсі оман.
Порадниця духовним альбіносам,
коли вчиняють вірші чи роман.

У неї сукня з правди перешита,
і мозок є, завбільшки, як горіх.
І вельми зручно з нею согрішити –
вона ж сама і відпускає гріх.

Вселенська шльондра, вміє дівувати.
Під ліхтарем тупцюючи старим,
ще й святістю потрафить здивувати.
Воістину, велике діло грим!

З часів прапрадіда Гомера
аж до сьогоднішнього дня
немає кращого гримера,
ніж добросовісна брехня.

Підновлює затаскану весталку,
що продавалась біля різних ватр.
Давно пора подати у відставку.
Не ті часи. Не той театр.


Фото: Лина Костенко