Димчо Дебелянов. Березнева серенада

Димчо Дебелянов
БЕРЕЗНЕВА СЕРЕНАДА


Переклад з болгарської — Любові Цай


Солодко всміхаються зірниці
         в цю глибоку ніч мені.
позгасали скрізь свічок зіниці,
         вогник лиш в твоїм вікні.

Біля дому сам один чекаю
         у обіймах тишини,
що мене од матері ховає —
         мила юнко, відчини!..

Я чекаю в пітьмі, дружко мила,
         в грудях жар мій остуди,
вже  мене знемога полонила
         о скоріш, скоріш прийди...

Хай чуттям бурхливим ми добряче
         в жертву пристрасть віддамо —
поки ще я маю силу, поки ти гаряча,
         завтра, може, помремо...

Солодко всміхаються зірниці
         в цю глибоку ніч мені —
рибко, ти віддайся таємниці,
         поки ще душа пала в огні...

***

Оригинал:

Димчо Дебелянов
МАРТЕНСКА СЕРЕНАДА


Сладичко усмихват се звездите
        в тая тиха полунощ.
Вредом са изгасени свещите,
        сал при тебе свети ощ.
 
Сам-самичък чакам тук край вази —
        мрачината ме прикри,
тя от майка ти ще ме пази —
        сладко либе, отвори!...
 
Аз те чакам, дружке, в тъмнината
        в буен огън във гърди,
с трепет сладък във душата,
        о, по-скоричко дойди!...
 
Нек на буйно-чувствена наслада
        страстна жертва принесем:
в мен докато сила има, ти докат си млада —
        утре може да умрем...
 
Сладичко усмихват се звездите
        в тая тиха полунощ —
рибче, да използваме нощите,
        докато в гърдите има мощ...