Лина Костенко. В именье гетмана Ивана Сулимы

Перевод Инессы Соколовой

* * *

В именье гетмана Ивана Сулимы,
в теперешнем селе, с названием Сулимовка,
приникнув  к гривам, наши хлопчики
промчались на конях без остановки –

и только пыль из-под копыт... и свист...
и по брусчатке отдаленный  цокот...
деревья… степь… слетает желтый лист…
дома под вечер... к размышленьям повод…

И как за солнцем вертится Подсолнух
так долго смотрим вслед ему и мы.
Да что ж такого? Хлопчики на конях…
В именье гетмана Ивана Сулимы…

---

Оригинал

Автор: Лина Васильевна Костенко (1930 г. р.)

* * *

В  маєтку  гетьмана  Івана  Сулими,
в  сучасному  селі,  що  зветься  Сулимівка,
до  кінських  грив  припадені  грудьми,
промчали  хлопці  -  загула  бруківка  -

і  тільки  гриви...  курява...  і  свист...
лунких  копит  оддаленілий  цокіт...
і  ми...  і  степ...  і  жовтий  падолист...
і  цих  дворів  передвечірній  клопіт...

І  як  за  сонцем  повертає  сонях,
так  довго  чомусь  дивились  ми.
А  що  такого?  Підлітки  на  конях...
В  маєтку  гетьмана...  Івана  Сулими...