Лина. Костенко. Жизнь продолжается без корректур

Автор: Лина Васильевна Костенко
             Перевод с украинского языка Инессы Соколовой

* * *

Жизнь продолжается без корректур. 
Движенье – без снижения галопа.
Давно уж нет маркизы Помпадур,
прошли тысячелетья за потопом.

Узнать бы то, что будет после нас,
в какой наряд оденется природа.
Не устают, пожалуй, год и час.
А мы спешим, но живы, слава Богу.

Спешим в делах, лишив себя всего,
но, ничего, – пройдёмся, словно тени,
с глазами к небу, больше ничего,
к земле, чтоб любоваться на цветенье.

Мы не хотим, чтоб вымерли леса,
слова не оскудели б, словно руды.
Житьё без корректур – вот чудеса,
но как напишем, так оно и будет.

Без страха пред порывистой строкой,
прозрение – оно же, как лекарство.
Без страха перед правдою скупой,
страдать дано нам вместе с государством.

С боязнью открываемся душой,
расплата за просчёты – боль мытарства.


Оригинал

* * *

Життя  іде  і  все  без  коректур. 
І  час  летить,  не  стишує  галопу. 
Давно  нема  маркізи  Помпадур, 
і  ми  живем  уже  після  потопу. 

Не  знаю  я,  що  буде  після  нас, 
в  які  природа  убереться  шати. 
Єдиний,  хто  не  втомлюється,  –  час. 
А  ми  живі,  нам  треба  поспішати. 

Зробити  щось,  лишити  по  собі, 
а  ми,  нічого,  –  пройдемо,  як  тіні, 
щоб  тільки  неба  очі  голубі 
цю  землю  завжди  бачили  в  цвітінні. 

Щоб  ці  ліси  не  вимерли,  як  тур, 
щоб  ці  слова  не  вичахли,  як  руди. 
Життя  іде  і  все  без  коректур, 
і  як  напишеш,  так  уже  і  буде. 

Але  не  бійся  прикрого  рядка. 
Прозрінь  не  бійся,  бо  вони  як  ліки. 
Не  бійся  правди,  хоч  яка  гірка, 
не  бійся  смутків,  хоч  вони  як  ріки. 

Людині  бійся  душу  ошукать, 
бо  в  цьому  схибиш  –  то  уже  навіки.