Мирослава Стулькивская. А дождь идёт... - авт. пер

А ДОЖДЬ ИДЁТ

Автор: Мирослава Стулькивская. Украина

http://www.stihi.ru/2014/09/24/8422 - на странице автора

           Авторизованный перевод: Инесса Соколова

А дождь идёт...
То плачет небо...
Дрожа от ужаса и боли...
А привели к тем слёзам беды –
Чужой  рукой до тяжкой доли…
Земля страдает, стонут нервы…

А дождь идет...
То плачут тучи...
От жалости темнее стали.
Блуждают призраки по кручам
Покой и мир они украли...
Земля ждет кары неминучей...

А дождь идет...
То плачут звезды...
Свои скрывают в слезах очи,
На них смотрели раньше в грёзах...
И вот погасли звезды в полночь...
Закрылось море тучей грозной.

А дождь идет...
То плачет солнце...
Дрожит средь дня, когда в зените.
Не  удержать его в колодце.
Мир нужен свету, вы поймите…
Кто возвратит на землю солнце?


Оригинал

А ДОЩ ІДЕ…

А дощ іде…
Це плаче небо…
Здригається від жаху й болю…
Ці сльози виплакати треба –
Чиясь рука руйнує долі...
Земля приймає біль на себе…

А дощ іде…
Це плачуть хмари…
Що від жалю темніші стали.
Блукають тіні, мов примари,
Що мир і спокій нам украли...
Земля чекає з неба кари…

А дощ іде…
Це плачуть зорі…
В сльозах ховають світлі очі,
Що дивляться з небес прозоро…
Згасають в небі опівночі...
Темніє небо й синє море…

А дощ іде…
Це плаче сонце…
Тремтить за обрієм в зеніті.
Тримає міцно у долоньці
Любов і мир для всього світу…
Хто поверне на землю сонце?