Мамо

Коли скажеш перше слово,
Коли ти навчишся вимови,
Якщо буде мати поряд,
То її зігріє погляд.
Та коли дитина самітна,
Не зігріє любове всесвітня,
Ця дитина чекатиме мати,
Щоб обнявши, вдиха аромати,
Солодким віддає лише єдність ,
Дітям байдуже на проблемність,
Аби тільки кохала малечу,
Діти не пробачать утечу,
Сльози знов побіжуть по обличчю,
Нам покаже життя силу вбивчу,
Коли в тебе перше слово – «Мамо»,
І слово повне коханням без тями,
Та її щось немає поряд,
Отакий у Бога недогляд.

Не полишайте дитину ніколи,
Хто ж навчить не пить кока-коли,
Хто ж полюбить дитину нічийну,
Без надії… Лише в благодійну.


Рецензии
Є людина, якій хочеш багато сказати,
Якій хочеш все краще на світі віддати,
Яку маєш в свому серці завжди зберігати,
І яку по дрібницям на слід турбувати...
То є твій початок, то є твоя Мати.

Щасливі ті, хто має в своєму житті і Тата, і Маму, і можливість спілкування з ними. Але так не завжди буває. Доля у кожної людини своя. Немає Долі, умовно кажучи, Сімейної, коли б всі рідні від початку і до скону були завжди разом. Це не зовсім те, чого ми хочемо, але таке життя. І добре, коли люди використовують всі можливості для спілкування з рідними, для їх підтримки ще в цьому житті... і самі від того стають щасливіші.

Сияющий Свет   14.01.2017 14:03     Заявить о нарушении