Мирослава Стулькивская. Одинокое утро - авт. пер
САМОТНIЙ РАНОК (Одинокое утро)
http://www.stihi.ru/2014/09/19/821
Авторизованный перевод Инессы Соколовой
Одиноким утром встала рано –
Травы собирают росы снова.
К горизонту стелятся туманы.
Ветер с рощей – вместе, с разговором…
Песня журавлиная с прощаньем
Сквозь туманность в небе угасает…
Прошлая любовь, с её дыханьем,
Память давних лет упрямо манит…
Пожелтели, опадают листья
С плеч деревьев и в объятья к травам.
Воздух – свеж, голубоватый, чистый,
Дарит к жизни сочную приправу.
В звонкой тишине, до дна прозрачной,
Заблудилось беспокойство ночи…
И уйдёт под лунным светом мрачность,
Улыбнутся нежно небу очи…
Оригинал
Ось проснувся самотній ранок,-
В травах роси збирає знову.
А за обрій пливе туманок,
Вітер з гаєм веде розмову…
Опадає пожовкле листя
З пліч дерев, у обійми травам.
І повітря блакитно-чисте
Надихає на мить яскраву.
Журавлина прощальна пісня
Крізь туманок у небі тане…
Незабута любов колишня
Із минулого в душу гляне…
А у тиші, до дна прозорій,
Заблукає неспокій ночі…
І блакитними стануть зорі,
І всміхнуться до неба очі…
Фото: Мирослава Стулькивская
Свидетельство о публикации №114091903873