Лина Костенко. За грех блаженности в недобрый час

При переводах стараюсь понять душу другого народа.

Лина Васильевна Костенко (укр. Ліна Василівна Костенко, 19 марта 1930, Ржищев, Киевская область, Украина) – писатель-шестидесятница, поэтесса, Лауреат Национальной премии Украины имени Тараса Шевченко (1987).

* * *

За гріх щасливості в неслушний час
належиться покута і покара.
Над віражами карколомних трас
я тільки жінка з крилами Ікара.

Розтане віск - я в море упаду
і захлинуся морем, як тобою.
Ції жаги некликану біду
лише  твоєю ніжностю загою.

Стоять в шибках осінні вітражі.
Забути все. Піти - не озирнутись.
Ти здатен на смертельні віражі.
Ми не могли у світі розминутись.


Перевод с украинского языка Инессы Соколовой

* * *

За грех блаженности в недобрый час
раскаянье должно прийти и кара.
Над виражами ошалелых трасс
я женщина, но с крыльями Икара.

Растает воск – я в море упаду,
и морем захлебнувшись,  как тобою,
накликаю нежданную беду,
а исцелюсь лишь нежностью с любовью.

Прекрасна осень в окнах, витражи.
Забыться бы. Уйти – не оглянуться.
Смертельные ты любишь виражи.
Мы не могли с тобою разминуться.