Лина Костенко. Сольфеджио

Лина Костенко (р.1930)


СОЛЬФЕДЖИО

Маэстро старый с добрыми руками
прикрыл гуманно двери на балкон, –
ведь из окна его звучит годами
писк учениц – пока не примадонн.

Сольфеджио, сольфеджио!.. Октавы...
колоратура... опера... вокал...
Взыскуйте слуха, слуха, а не славы!
Ну что ж, привык. Всю жизнь он привыкал.
 
Они приходят – феи и дурнушки. 
К услугам вашим. Грезила давно. 
Талант... искусство... Господи, девчушки, –
есть книги, спорт, театр... Ну, хоть кино!

Все верещат. И все они сопрано.   
И все хотят исполнить Баттерфляй.
Он им:
– Попозже. Нет, пока что рано. – 
А голосят – хоть уши затыкай.

Он им:
– Потом. Ведь это лишь начало. –
Он за урок чернеет, как земля.
Но ничего. Ведь платят – много ль, мало... 
Он репетитор. Чище, чище! Ля!

Из ста – одна. Не так щедра природа.
О Гретхен цвета сочного бордо.
Призванье? Нет! Теперь другая мода.
Как, интересно, пела Виардо?

Что вы сказали? «ТОска»? Тоська. Да, Пуччини.
Аида? Нет. Не спится. Люминал.
Вам не дано! Как – по какой причине?!
В кордебалет. В кафе. Нет, в персонал!!!

Соседи раздражаются, похоже.
Ну вот, конечно, – хлопнуло окно.
Ни голоса, ни слуха... Боже, Боже... 
Ля, ля! Не си, а ля!.. А, всё равно. 

          
(перевод с украинского –
Валентина Варнавская)



Ліна Костенко (нар.1930)
               

СОЛЬФЕДЖIО

Старий маестро з добрими руками,
котрий гуманно причинив балкон, –
на весь квартал з вікна його роками
лунає писк майбутніх примадонн.

Сольфеджіо, сольфеджіо!.. Октави...
колоратура... опера... вокал...
Взискуйте слуху, слуху, а не слави!
Нічого, звик. Усе життя звикав.

Вони приходять, гарні і негарні.
До ваших послуг. Мріяла давно.
Талант... мистецтво... Боже, є книгарні,
театри, спорт, ну, зрештою, кіно!

Усі пищать. Усі вони сопрано.
Усі співати хочуть Баттерфляй.
Він каже:
– Згодом. Зараз іще рано. –
А верещать – хоч вуха затуляй.

Він каже:
– Потім. Це ще перші кроки. –
Він за урок чорніє, як земля.
Нічого. Справно платять за уроки.
Він репетитор. Репетуйте. Ля!

На сто одна. Це, зрештою, природно.
О Маргарити кольору бордо.
Натхнення? Що ви? Зараз це не модно.
Цікаво, як співала Віардо?

Що ви сказали? «ТОска»? Тоська. Так, Пуччіні.
Аїда? Ні. Безсоння. Люмінал.
Вам не дано. Пояснювать? Причини?!
В кордебалет. В кафе. У персонал!!!

Десь люди, певно, затикають вуха.
Ну, так, звичайно, грюкнуло вікно.
О Боже мій, ні голосу, ні слуху...
Ля, ля! Не сі, а ля!.. А, все одно.