Лина Костенко. Моя любовь! Я вся перед тобою

Автор: Лина Васильевна Костенко (укр. Ліна Василівна Костенко, 19 марта 1930, Ржищев, Киевская область, Украина) – писатель-шестидесятница, поэт. Лауреат Национальной премии Украины имени Тараса Шевченко (1987).

Перевод с украинского языка Инессы Соколовой

***

Моя любовь! Я вся перед тобою.
Неси меня в блаженные мечты.
Не делай лишь покорною рабою,
не обмани и крыл не отними!
Не допусти, чтобы мир сошёлся клином,
во все года, пока ещё живу,
Одаривай дорогой тополиной,
дари от предков солнца булаву.
Не дай мне потеряться в мелочёвках,
не разменяй на тысячи путей,
в гробницах  кости не тревожить чтобы
всех гордых предков: нет сего важней.
Бывала и у них любовь такая,
что застилала очи, целый свет.
Стремян касались женщины, страдая,
любимых провожая, плача вслед.
А там, а там... жестокий клёкот боя
и звон мечей не на одну весну…
Моя любовь! Я вся перед тобою.
Пришли в блаженство сна мою мечту.
Моя любовь!


Оригинал

***

Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не присни*, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш,— тільки до воріт.
А там, а там… Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни…
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Моя любове!

               
*ПРИСНО, нарт. (стар. высок.). Всегда, во веки веков. И ныне, и п., и во веки веков.

На картинке - портрет Лины Костенко