Н. Винграновский. Сеньорита акация, добрый вечер..

Николай  Винграновский, украинский поэт, 1936-2004гг.

Сеньорита акация, добрый вечер,
Я забыл, что забыл был вас.
Уже осень легла на плечи,
Осень, вы и осенний вальс.

Любить прошлое всё труднее,
Любви новой хочу опять…
Сеньорита, вы мне милее,
Подскажите, где вас искать?

Мне казалось – уже отболело,
Прогорело когда-то в огне,
Растоптало и душу, и тело
И, казалось, зачем уже мне?

И в годину сухую и волглую,
Мы прошли уже все мосты.
Я сказал тогда: «Слава Богу…»
С облегченьем кладя кресты…

И вдруг – здравствуйте, добрый вечер…
Вы с дороги какой, боль моя?
Сеньорита, пламя по плечи –
Осень, вы... и осенний я…

Март, 2014 г.

(оригінал)

Сеньйорито акаціє, добрий вечір.
Я забув, що забув був вас.
Але осінь зійшла на плечі,
Осінь, ви і осінній час,

Коли стало любити важче,
І солодше любити знов…
Сеньйорито, колюче щастя,
Хто воно за таке любов?

Вже б, здавалося, відболіло,
Прогоріло у тім вогні,
Ступцювало і душу й тіло,
Вже б, здалося, нащо мені?

У годину суху та вологу
Відходили усі мости
І сказав вже я – слава богу,
І, нарешті, перехрестивсь…

Коли ж – здрастуйте, добрий вечір…
Ви ж з якої дороги, пожежо моя?..
Сеньйорито, вогонь по плечі –
Осінь, ви і осінній я…

1986р.