Анастасия Порошина. Я помню, как пьют ранним утром
***
Згадаю, як п'ють уранці із теплих рук
Високі яблуні, взяті під вудила
Я знаю, що десь зимою замкнеться круг -
В їх снах з-під копит летітиме ковила,
І знову насняться їм вершники перших літ
Які здирали сандаликами кору,
І мрії та сни летітимуть знов у світ,
І плакатимуть, кого не взяли у гру.
Я знаю багато. Шкода, що пора прийшла,
І яблуні всохли. Та світиться угорі,
І вершники юні, зіскакуючи з сідла,
Стрічають вітер вітрилами своїх крил.
(переклад з російської)
© Copyright: Иван Андрощук, 2014
Свидетельство о публикации №114012002197
Свидетельство о публикации №114012002197
Рецензии