Та звідки беруться оті яничари,
Що підло так рвуть України могуть,
Державності світлу очорнюють суть,
Хоч часто рядяться також в шаровари?!
У чорних їх душах лише каламуть.
Блукають по світу немов ті примари,
Давно по них плачуть зачовгані нари,
Хай там угамують задавнену лють.
На жаль, тих запроданців є ще чимало,
Вони безпардонно жеруть наше сало
І мріють новий відродити Союз.
Даремні потуги, безрідні панове,
Уже непорушні вкраїнські основи,
А ваші атаки - жаління медуз!
Яничари
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113123008839
Свидетельство о публикации №113123008839
Рецензии
Підтримую Вас, Миколо, й хочу в продовження Вашого вірша запропонувати свій "Настав вже час!"
http://www.stihi.ru/2014/09/07/7172
Щасти Вам кожного дня!
З повагою, Надія.
Надежда Рубинская 26.03.2016 17:17 • Заявить о нарушении
http://www.stihi.ru/2014/09/07/7172
Щасти Вам кожного дня!
З повагою, Надія.
Надежда Рубинская 26.03.2016 17:17 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.