Моя мати - дитина війни
І щасливе дитинство не знала,
Та при місячнім сяйві в ці дні
Вона нам про війну нагадала.
Про солдат розказала вона,
Відпочивших у них після бою.
Як скалічила долі війна
І загинуло скільки героїв.
Тільки час на Землі не стоїть.
И багато минуло вже років.
Та душа, як раніше болить,
Бо поранена дуже глибоко.
Ветеранів все менше стає.
З кожним днем вони в вічність відходять.
І не там уже сонце встає,
І не там уже сонце заходить.
Час жахливий тієї війни
Ветерани не можуть забути.
Бо життя віддавали вони,
Щоби ми могли жити й любити.
квітень 2005р.
Моя маты - дытына вийны
© Copyright: Валентина Яценко Белявская, 2013
Свидетельство о публикации №113102009876
Свидетельство о публикации №113102009876
Рецензии
Так, тяжко їм довелося. А ми ось також воюємо. Навіщо? Дякую. З пов.
Игорь Ярин 05.02.2021 14:49 • Заявить о нарушении
Игорь Ярин 05.02.2021 14:49 • Заявить о нарушении
Я вот тоже думаю... Зачем?
Зачем и кому надо было нас поссорить?
С уважением Валентина.
Валентина Яценко Белявская 24.06.2021 08:04 Заявить о нарушении
Зачем и кому надо было нас поссорить?
С уважением Валентина.
Валентина Яценко Белявская 24.06.2021 08:04 Заявить о нарушении
Валя, пусть пытаются, все равно ничего у них не получится. Придет время, мы этих тварей сотрем в порошок за все их злодеяния, за жертвы, за нищету, за кровь детей и слезы матерей... С ув.
Игорь Ярин 24.06.2021 08:36 Заявить о нарушении
Игорь Ярин 24.06.2021 08:36 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.