Осеннее марево

    Валентина Лысич
    Вольный перевод с украинского
    Алексей Селичкин

     ОСIHHI MAPEBA

Осінній день великим смутком повен,
Мов намальоване, завмерло все живе.
Осіннім  маревом пливе по річці човен.
Осіннім маревом до мрій пливе.

Моя душа, мов човен, безталанна,
І доля крутить все її, кудись несе.
Щоб добрести туди, де буду я кохана,
Не хватить навіть осені на це.

А я надіюсь і дощами тУжу.
Я намагаюся попасти до весни.
Кораблик долі мій крізь грізну стужу
Приб"ється до причалу, чи у сни?

Осіннє марево - до болю рідне...
Осіннє марево... Його хтось оспівав?
Чи, може, смутку почуття не гідне,
Щоб мій кораблик в осінь  відпливав?


     ОСЕННЕЕ  МАРЕВО

Осенний день дождливой грустью ранен -
всё замерло живое: тихо ждёт.
И, как мираж, в клубящемся тумане
моя мечта, как лодочка, плывёт.

Моя душа осенняя несчастна:
судьба её и мучит, и казнит.
И я, признаться, только ей подвластна -
не ведаю, чего она велит.

Тужу с дождями осени, тоскую,
о том, как было мило нам двоим.
Так хочется к весне - напропалую!-
туда,туда в объятия твои.

Осенний день... до боли всё родное -
кто видел это, тот меня поймёт -
зовёт туманом осени к покою,
мечта на листьях осени плывёт.