Сидять птахи і пташенята
На вітах мокрих угорі.
На південь скоро відлітати
В холодній дощовій порі.
Тремтять, хвилюючись малята.
Важкі вже крила під дощем.
А все ж продовжують питати,
Чи довго їм чекати ще?
Доволі слухала малеча
Ніким не писані казки,
Та сумнівались - чи не втеча?
Хоч готувались залюбки.
Із саду, наче від порогу,
У путь зібравши всю сім"ю,
Птахи злетіли у дорогу,
Не думайте, що без жалю.
Летять. Я чую, як питають
Цікаві в небі дітлахи:
- Чи ми надовго?
- Хай чекають!
Ми до весни! Ми до весни!
Осiнь
© Copyright: Ладомир Михайлов, 2013
Свидетельство о публикации №113092403026
Свидетельство о публикации №113092403026
Рецензии
Гарно та життєствердно!
А в мене осінь є ось така:http://www.stihi.ru/2012/10/10/8329
Може, Вам сподобається.
Щасти Вам, Ладомире, кожного дня у такому непростому сьогоденні.
З повагою, Надія.
Надежда Рубинская 30.06.2016 21:35 • Заявить о нарушении
А в мене осінь є ось така:http://www.stihi.ru/2012/10/10/8329
Може, Вам сподобається.
Щасти Вам, Ладомире, кожного дня у такому непростому сьогоденні.
З повагою, Надія.
Надежда Рубинская 30.06.2016 21:35 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.