Из Александра Косенко. Переводы с украинского

Из Александра Косенко. Переводы с украинского
Авторская стрница:
http://www.stihi.ru/avtor/j2612i1907


Апостроф*

Память**
Я твой апостроф
Нежно губы твои
К телу
Что столь невесомо
Едва прикоснутся 
В капле росы
На дрожащей руке мне очнуться
Грань обозначить
Меж «было» и «будет»

……………………………………………………
В зенице змеи
Я растворился
Как магии чёрной
Слова
Тают в ночной темноте
Набираются горем
Не для того я в тебе
Чтоб рубить тебя в споре
Я
Лишь любови перо
Голубям ворковать
Петь потеплению нежно
И плакать дождям
Сини
Весенних небес обживать
Верхокрылье
Память
Я твой апостроф
Как волненье при штиле
Виснут ветра на ветриле
И стынет еда
Проза
Романтике
Смерть
Лишь снопы хризантем
Холод вещают
На злом токовище базара
Я
Апостроф
Лишь фантом
Позабытая ярость
Капище памяти
Но не для жертвы
Тотем

Оригинал

Апостроф

Пам'яте
Я твій апостроф
І губи твої
Ніжно торкають мого невагомого тіла
Крапля роси на долоні
Мене натремтіла
Щоб розділити минуле з майбутнім
..............................................
В зіниці змії
Я розчинився
Як чорні слова ворожби
Губляться в темряві ночі щоб горя надбати
Я не для того в тобі
Щоб навідліг рубати
Я лиш пір'їна кохань
Туркотять голуби
Ніжно співають відлиги
Ридають дощі
Синь весняна обживає небес верхокрилля
Пам'яте
Я твій апостроф
Як хвиля на штилі
Виснуть вітри на вітрилі
………………………………..
Холонуть борщі
Проза
Романтика вмерла
Снопи хризантем
Холод віщують на злім токовищі базару
Я лиш апостроф
Забутого шалу примара
Капища пам'яті
Ваш
Безофірний тотем

*  АПОСТРОФ, -а; м. [греч. apostrophos - обращённый в сторону]. Надстрочный знак в виде запятой, обозначающий в некоторых языках пропуск гласной (например: Жанна д'Арк = Жанна де Арк; франц. l'homme = le homme). Большой толковый словарь.
**  ПАМЯТЬ в украинском языке пишется как ПАМ’ЯТЬ – через апостроф. В стихотворении обыгрывается апостроф, который условно делит ПАМ’ЯТЬ пополам – на звучные ПАМ и ЯТЬ. (С)


Пополам

Беспамятство
Догонит этот звук
На острие замедленного действа
На паутине сотворит паук
Сто литургий мух призрачной надежды
Уже без счёта
Безымянный раз
Пройдёт весна
Состарит ветер песню
Сквозь пыль обид
Агоний
В бездне рам
Лишь усмехаться фото будут пресно
Не в память о любви слова уже
Из-под пера затупленного лягут
И не паук
Прядёт Господь кудель
И хрипнет крик разодранной бумаги

Оригинал

Навпіл

Безпам'ятство
Наздожене цей звук
На вістрі уповільненої дії
На павутинні тнутиме павук
Сто літургій мушиної надії
І вже без ліку
Безіменний раз
Мине весна
Зістарить вітер пісню
Крізь порохно агоній і образ
Лиш фото посміхатиметься пісно
Мов здичавіла згадка про любов
Але НЕ ЇЙ тупитимуться пера
Вже не павук
Веде куделю Бог
І хрипне крик роздертого паперу