Ты меня рисовал. Из Веточки Вишни

Вдохновил на перевод «романс» автора Веточка Вишни.
http://www.stihi.ru/2012/10/05/5718

Ты меня рисовал, синим взглядом лаская восторженно…
Пусть метель за окошком, а в комнате розовый рай.
Чуть дрожала рука, и я взглядом тебя осторожно
обнимала… но ты не расспрашивай, не вопрошай.
Там мело, а у нас всё звучало весенней рапсодией,
Томно таяла свечка в объятиях чуда-огня.
Нежно пальцы сплетались, и в душах звенела мелодия…
И молчать силы нет, но ни слова не жди от меня.
Снег под звёздами лёг полотном серебра совершенного,
на мольберте на розовом - чей-то задумчивый взор…
То, что не было сказано, тайной осталось волшебною
и растаяло в сумраке дней и снегов - как укор…

               25.02.13

"романс" Веточка Вишня

Ти мене малював...  сині очі  дивились захоплено,
за вікном хуртовина, а в домі трояндовий рай...
Ледь  тремтіла рука і голубила поглядом
я тебе.... але ти  ні про що, я прошу,  не питай.
Сніг заносив той світ, а у нашім -  весняна рапсодія,
свічка мліла в знемозі  в обіймах палкого вогню.
І спліталися пальці,   і душ  мерехтлива  мелодія...
і несила мовчать, та я й слова,  повір, не зроню.
Снігове полотно під сузір' ями  срібно - незаймане,
на мольберті  чийсь погляд і  ніжно рожевий розмай...
і несказане нами  лишилось  чарівною тайною,
і розтануло в мареві  днів і снігів : -не питай...