Тріпоче в небі золоте волосся -
зимовий зорепад! Відлуння вічного!
Зневірившись в коханні чи у відчаї?..
Про падаючу зірку мрію досі.
Бентежну - хвилювання колисати.
Омріяну - де Місяць славнозвісний?!.
Спокусливу... Невже мені запізно
затаєне бажання загадати.
Впаде до ніг повільно, як в безодню.
Загасне, зблідне, щезне, мов бездолля.
І присуд, бо ж на те і Божа воля,
віддарок і надія на сьогодні.
Все буде інакше. Не зразу, не вмить.
То що ж в сподіванні так душу ятрить?..
Зимовий зорепад
© Copyright: Вера Свистун, 2012
Свидетельство о публикации №112121104246
Свидетельство о публикации №112121104246
Рецензии
В инете сколько словарей! Какой подарить? Порадовал отзывом. Спасибо!
Вера Свистун 30.04.2017 19:52 Заявить о нарушении
Вера Свистун 30.04.2017 19:52 Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.