Йду дощем обіч низок машин
І автобусів жовто-яскравих.
Край вікна у кав'ярні один
Ти сумуєш за чашкою кави.
Ароматний напій і терпкий
Закінчився так швидко, як літо,
Наче спогад приємний, який
Знов у пам'ять забрів сумовито.
Може, ти пригадав у цю мить
Почуття, що стелились габою?
У зажурі з дощем гомонить
Пізня осінь - не наша з тобою.
Задощило стакато в душі...
Залишивши усі свої справи,
У кав'ярню заходжу мерщій,
Щоб зігрітися чашкою кави.
16-23.10.2012р. Львів
Стакато дощу
© Copyright: Наталя Мазур, 2012
Свидетельство о публикации №112102311538
Свидетельство о публикации №112102311538
Рецензии
Гарно і вправно! З ніжністю Марго
http://www.stihi.ru/2010/04/10/6333 - як буде нагода...
Маргарита Метелецкая 14.02.2013 15:44 • Заявить о нарушении
http://www.stihi.ru/2010/04/10/6333 - як буде нагода...
Маргарита Метелецкая 14.02.2013 15:44 • Заявить о нарушении
Дякую за посилання! Із задоволенням відвідаю ваші улюблені вірші!
З вдячністю Наталя.
Наталя Мазур 15.02.2013 02:07 Заявить о нарушении
З вдячністю Наталя.
Наталя Мазур 15.02.2013 02:07 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.